Спікерами на тренінгу  «Не ведись» стали Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Світлана Коваль, начальниця відділу міжнародних зв’язків, старша викладачка кафедри та Денис Непогодьєв, магістрант-медійник і журналіст черкаського онлайн-видання  «18000». Практичне заняття організувала Молодіжна рада при Черкаській міській раді на базі інтерактивної виставки «МедіаPRO» в Черкаському обласному художньому музеї. Захід реалізований у межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році і проводиться щороку Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом із питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів із медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО й міжкультурного діалогу (UNESCO-UNAOC; MILID) та іншими партнерами.

Перший блок «Цифрова безпека: як захистити себе в інтернеті та розпізнати медіаманіпуляції» провели Тетяна Бондаренко та Світлана Коваль. 

Тетяна Бондаренко наголосила на важливості відходу від стандартних словникових назв та необхідності створення унікальних, штучно вигаданих комбінацій, адже одним із найбільш критичних аспектів забезпечення особистої кібербезпеки в сучасному інформаційному суспільстві залишається людський фактор, зокрема нехтування базовими правилами створення паролів. Більшість успішних хакерських атак стаються саме через те, що користувачі піддаються емоціям або використовують передбачувані комбінації даних: власні імена, дати народження чи ідентифікаційні коди, які зловмисники можуть легко дешифрувати. Алгоритми штучного інтелекту значно спростили для кіберзлочинців процес автоматизованого добору паролів, що ґрунтуються на реальних мовних одиницях. «Сучасний словниковий фонд української мови налічує близько 260 тисяч слів, що робить процес автоматизованого добору паролів, заснованих на реальних лексемах, надзвичайно простим для зловмисників. Саме тому під час розроблення автентифікаційних даних вкрай важливо уникати слів, що зафіксовані у словниках. Натомість варто використовувати згенеровані комбінації літер, унікальні сімейні неологізми або самостійно вигадані буквено-цифрові послідовності. Важливо проявити креативність, оскільки будь-яке  слово, що існує в мові, може бути миттєво розпізнане та зламане за допомогою сучасних технологій штучного інтелекту», – зазначила спікерка. 

Світлана Коваль провела аналогію між кібергігієною та повсякденною безпекою побуту, наголосила на необхідності використання менеджерів паролів і багаторівневої автентифікації: «Формування надійного кібердосвіду починається з розуміння того, що віртуальний простір користувача потребує такого ж захисту, як і його реальне житло. Сучасні цифрові загрози вимагають від кожного не просто пильності, а впровадження системних інструментів безпеки для запобігання несанкціонованому доступу до персональних даних. Якщо спробувати візуалізувати наше цифрове середовище, то його можна порівняти з власною квартирою, яку ми обов’язково зачиняємо, виходячи з дому. Саме встановлення надійних паролів та активація двофакторної автентифікації є першим і фундаментальним кроком на шляху до безпеки особистих даних. Кібербезпека – це безпосередньо особиста відповідальність і уважність кожного, тоді як кіберстійкість є тими міцними дверима, що захищають ваш цифровий простір від зовнішніх загроз. Окрім цього, вкрай важливо вчасно оновлювати програмне забезпечення пристроїв та користуватися спеціалізованими менеджерами паролів, які дозволяють надійно зберігати складні та унікальні комбінації для кожного окремого акаунта». 

Другий блок «Правда чи АІ? Як розпізнавати фейкові відео і фото, як перевіряти інформацію в цифровому просторі» провів Денис Непогодьєв. Він наголосив на важливості перевірки всього медіаконтенту та обмеженості наявних технічних інструментів і зазначив, що стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту докорінно змінив ландшафт сучасних інформаційних загроз, перетворивши створення маніпулятивного контенту на масовий і важкоконтрольований процес. Сьогодні споживачі інформації щодня отримують неконтрольований потік даних, де межа між дезінформацією як системною спланованою кампанією та окремими точковими фейками стає дедалі тоншою. Особливо гостро ця проблема постає на регіональному рівні: інтернет-простір Черкащини регулярно атакують сфабриковані новини, спрямовані на дестабілізацію настроїв місцевого населення.

Також Денис Непогодьєв провів практичну частину, запропонувавши учасникам докладно розібрати реальні кейси перевірки першоджерел. Під його керівництвом присутні спочатку аналізували текстові дописи та супровідні зображення, формуючи чіткі алгоритми дій для верифікації фактів. Наступним етапом практичного блоку від спікера стало порівняння оригінальних світлин із зображеннями, що містили ШІ-модифікації, такі як спотворення анатомії тіл та аномалії текстур, що дозволило учасникам наочно побачити сліди штучного втручання. 

«В еру стрімкого розвитку штучного інтелекту ми отримуємо абсолютно неконтрольований потік інформації, де класичне розмежування між навмисною дезінформацією та поодинокими фейками вимагає ретельного аналізу. Сучасні генеративні технології дозволяють створювати надзвичайно переконливі підробки, і фейки про Черкаську область у місцевих пабліках – яскраве тому підтвердження. Спеціалізовані інструменти розпізнавання ШІ-генерацій, безперечно, існують, проте вони далеко не завжди є ефективними, оскільки алгоритми фальсифікацій вдосконалюються швидше за засоби їх виявлення. Саме тому головним фільтром має стати людське критичне мислення. Ми зобов’язані виховувати в собі звичку не лінуватися і перевіряти абсолютно все, що бачимо в мережі. Помилки можуть припуститися навіть найпопулярніші лідери думок із величезною аудиторією, тому в сучасних реаліях верифікація кожного факту – це єдиний спосіб захистити себе від маніпуляцій», – наголосив Денис.

«Участь у цьому тренінгу стала для мене надзвичайно корисним та актуальним досвідом. Уміння оперативно розпізнавати фейки та маніпуляції є критично важливою навичкою для кожного. Особливо сподобався практичний блок заходу: інтерактивні тести й завдання дозволили аудиторії не просто почути теорію, а закріпити її на практиці. Завдяки цьому тренінгу я здобула цінні прикладні навички. Тепер я набагато краще орієнтуюся в методах верифікації інформації та вмію чіткіше розрізняти штучно згенерований контент, зокрема модифіковані фото- та відеоматеріали», – поділилася враженнями студентка 1-PR Дар’я Калина.

Голова Черкаської молодіжної ради Катерина Імамай нагородила Центр медіаграмотності Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького подякою за допомогу в організації та проведенні тренінгу з медіаграмотності «Не ведись».

Пресслужба кафедри журналістики, реклами та PR-технологій

Фото: студентка 4-Ж курсу Єлизавета Корнійчук, студентка 1-Ж курсу Валерія Короткова

Відео: студентка 3-PR курсу Юлія Гарасим