Міжнародні програми обміну традиційно вважаються абсолютним благом, проте вони приховують серйозну психологічну пастку — реверсивний культурний шок. Повернення додому часто стає значно боліснішим, ніж адаптація до чужої країни, адже за кілька місяців людина здобуває новий масштаб мислення, інші стандарти безпеки та досвід повної автономії. Коли цей внутрішній простір розширюється, звичний старий світ раптово починає здаватися затісним і чужим. Контраст стає особливо драматичним, коли людина повертається з ментально спокійного європейського середовища у виснажливу, стресову тривожність воєнної реальності. Головний парадокс цієї кризи полягає в тому, що дім перестає бути зоною психологічного комфорту, залишаючи людину в ментальному міжсвітті. Проте такий злам свідомості є не регресом, а ознакою незворотної еволюції особистості.
Кваліфікаційний проєкт Ольги Ярмолич, студентки 4-Ж курсу, ОП “Журналістика”
Науковий керівник: Коваль Світлана Валеріївна
Творчий проєкт присвячений глибокому дослідженню соціокультурного феномену — трансформації ідентичності українського студенства під впливом міжнародної мобільності за проєктом Erasmus+. Авторка аналізує, як досвід навчання та життя за кордоном за програмою Еразмус змінює ціннісні орієнтири, національну самосвідомість та сприйняття світу молодими людьми.
Зміни це чудово – особистісний ріст ще краще!
Корисний матеріал. Про те як такий досвід має і важкий емоційний аспект