Психологія перестала бути чимось абстрактним і далеким. Сьогодні ми все частіше звертаємося до неї, шукаючи відповіді на питання про емоції, стосунки, травми й підтримку. Але серед тисяч голосів — у соцмережах, блогах і подкастах — важливо чути тих, хто справді має досвід і освіту, хто працює не з порадами, а з людьми.

У цьому інтерв’ю про ментальне здоров’я ми говоримо з Анастасією Притулою – магістром за спеціальністю “Практична психологія”.

Що таке ментальне здоров’я і чому воно є важливою складовою нашого щоденного життя?
Ментальне здоров’я – це стан емоційного, психологічного й соціального благополуччя. Стан нашого ментального здоров’я пов’язаний із тим, як ми думаємо, обробляємо інформацію, сприймаємо навколишній світ, взаємодіємо з іншими й справляємось із життєвими труднощами. Це наша здатність жити повноцінним, змістовним життям. Ментальне здоров’я впливає на кожну сферу нашого життя: навчання, роботу, стосунки, рівень мотивації й загальну якість життя.
Турбота про ментальне здоров’я –  це фундамент, на якому цеглинка за цеглинкою вибудовується вся наша подальша діяльність. І турбуватись про себе варто навчитись ще до настання стану виснаженості чи безсилля. Чим більше ресурсу ми можемо накопичити в сприятливих для цього умовах, тим ефективнішими ми потім будемо в часи турбулентності.

Які основні виклики сьогодні найчастіше впливають на ментальне здоров’я українців, незалежно від віку чи статусу?
Серед найбільших викликів – війна, невизначеність майбутнього, втрата близьких, економічна нестабільність. Це створює хронічний стрес, виснаження та підвищує тривожність. Не варто викреслювати і вплив фізичного стану – постійну нестачу сну через нічні повітряні тривоги, втому від постійного скролінгу новин. Ми часто перемикаємось у режим “виживання”, де базові потреби стають пріоритетом. 
Значно ускладнює ситуацію звичка знецінювати власні негативні переживання та стани. Саме це заважає вчасно звертатись за допомогою, мовляв, “іншим гірше”, “тримайся, не час розкисати”. Це лише поглиблює внутрішній розрив і змушує людину ігнорувати тривожні сигнали тіла й психіки. В результаті — емоційне вигоряння, ізоляція, а іноді й соматичні симптоми, які стають єдиним способом організму показати: “мені погано”.

Як ці виклики проявляються у студентському середовищі? З якими ментальними труднощами молодь стикається найчастіше?
Студенти переживають емоційне навантаження через навчання, постійні дедлайни, часто фінансові обмеження, адаптацію до нових умов (особливо під час війни). На цьому фоні часто з’являється прокрастинація, відчуття самотності, синдром самозванця. Молодь також може приховано боротися з тривожними чи депресивними станами, не завжди розуміючи, що їм потрібна допомога. Крім того, сьогодні молоді надзвичайно складно будувати уявлення про майбутнє. Це особливо загострюється у студентів старших курсів, які стоять перед вибором професійного шляху – у ситуації, коли реальність постійно змінюється і стабільності немає навіть у базових речах. Дорослішання, яке саме по собі є непростим процесом, нині відбувається під тиском зовнішніх загроз і високих вимог до внутрішньої стійкості. Студенти часто змушені дорослішати раніше, ніж до цього психологічно готові, що теж залишає слід на ментальному здоров’ї.

Чи існують чіткі сигнали, які вказують на те, що студенту варто звернутись до психолога, навіть якщо здається, що це “просто стрес”?
Так. Якщо стрес не минає тижнями й заважає повноцінному життю – це вже привід для звернення. Сигналами можуть бути постійна втома, порушення сну, проблеми з концентрацією, дратівливість, плаксивість, відчуття безнадійності або втрати сенсу. Навіть “незначні” симптоми, що не зникають, варто обговорити з фахівцем – це профілактика серйозніших проблем.

Які щоденні дії можуть підтримати ментальне здоров’я студентів і допомогти їм залишатися в ресурсі попри навантаження?
Найбільш ефективні звички – регулярний сон, фізична активність, харчування, підтримка соціальних контактів і час на відпочинок. Практики усвідомленості (майндфулнес), ведення щоденника емоцій або просто розмова з близьким можуть допомогти знизити рівень тривоги. І головне – не замовчувати свій стан, а вчасно звертатися по допомогу.

Щира рекомендація – наповнювати своє життя речами, які є  важливими та приносять задоволення. Наприклад, 15 хв для щоденного читання захоплюючих книг, практики йоги, улюблена музика на фоні – будь-що, що допомагає відчувати життя в усіх його фарбах. 

Ментальне здоров’я — це не розкіш і не модний тренд, а базова потреба кожної людини. Особливо в реаліях сьогоднішньої України, коли тривожність, втома й невизначеність стали звичним фоном. Як ми бачимо з розмови з Анастасією Притулою, турбота про себе починається з елементарного: визнати свій стан, не знецінювати переживання, дати собі право на паузу.

Говорити про психічне здоров’я — це вже крок до внутрішньої зрілості. А шукати підтримку — не прояв слабкості, а приклад відповідальності за своє життя.

Авторка: студентка 4-PR курсу Анна Бондаренко