Єва Кравчук, студентка-магістрантка першого курсу спеціальності «Журналістика (Медіакомунікації)». 2019 рік був для неї багатим на втілення мрій, насиченим і переломним. На 2020 рік дівчина покладає великі надії: чекає ментального дорослішання, мріє знайти себе, хоче досягти успіху зі своїми проектами.

• Чим запам’ятався Вам 2019 рік?

2019 рік був: перша подорож закордон, поїздка на музичний фестиваль «Атлас Вікенд», на якому я почула наживо улюблених виконавців, а також нетривалий переїзд до Німеччини, де я вивчила дві мови – німецьку й англійську.

• Які професійні й особисті досягнення 2019 року Ви можете відзначити?

У мене було дуже багато подорожей, у січні я вперше поїхала до Берліна, удруге вирушила туди через два місяці, коли перемогла в конкурсі з фактчекінгу.

Цей рік став для мене справжнім екзаменом: я закінчила бакалаврат, успішно склала державні іспити й отримала диплом, склала іспити з німецької мови в Ґете-Інституті, щоспричинило багато хвилювань.Але я втілила всі свої плани.

Справжнім фурором стала зустріч із Дмитром Монатіком, я зрозуміла, що потрібно вірити у свої мрії й не зважати ні на що. 2019 рік був насиченим і переломним у моєму житті, я дуже багато чого зрозуміла, особливо після переїзду до Німеччини.

• Чи любите Ви процес підготовки й святкування Нового року?

Звісно, люблю, особливо коли є сніг. Це атмосферно, класно, але з кожним роком, на жаль, сприймаю Новий рік як звичайний день, бо все повторюється по колу.

Відчуваю свято, коли збираємося з родиною й друзями, ставимо ялинку, прикрашаємо її, купуємо нові іграшки. Подарунки люблю дарувати завжди, не лише у святкові дні. Найбільше радію, коли сама вибираю й красиво запаковую їх для близьких. Не люблю отримувати подарунки.

• Як створюєте новорічний настрій?

Створити його штучно неможливо, якщо немає снігу, ліхтариків, музики, запашної кави і справді новорічної атмосфери. Можу хоч тричі переглянути фільм «Сам удома», готуватиму олів’є чи питиму глінтвейн, та настрою без домашнього затишку не буде.

• Що для Вас особисто означає Новий рік?

Новий рік – це день, коли всі навколо обіцяють почати все «заново», те, що давно задумали чи чого хотіли. Але, як відомо, вже за два тижні після свят ніхто не буде нічого робити, а шукатиме відмазки. Новий рік – це як понеділок, як чистий листок, із якого можна почати все спочатку.

Та якщо дуже чогось хочеш, не варто чекати понеділка чи свята, потрібно робити вже зараз.

• Чи згодні Ви з думкою, що Новий рік – це олів’є, шампанське, «Іронія долі» чи «Сам удома»?

Так.І в Україні,і за кордоном Новий рік святкують однаковісінько, щороку те саме:це олів’є, шампанське, «Іронія долі» чи «Сам удома». А ще – петарди, катання на санчатах, глінтвейн і ярмарки в місті.

• Чи здійснювалися Ваші новорічні мрії?

Так. Я втілила всі плани, які мала на 2019 рік.

Щороку я сама собі обіцяю, що загадаю Дідові Морозу чи Всесвітові щось для себе, але, коли починається бій курантів і час загадувати бажання, я думаю про рідних і прошу щастя-здоров’я, духовного багатства,адже матеріального ми можемо й самі досягти.

• Які традиції святкування Нового року збереглися у вашій родині?

По-перше, це збиратися всією родиною: я, батьки, брат, бабуся, дядьо. По-друге, приготування домашньої їжі: бабуся готує холодець, який я обожнюю, звісно ж, олів’є й млинці з ікрою. По-третє, перегляд салютів, ми й самі з дядьком стріляємо петардами. По-четверте, веселе святкування з друзями. Та, попри все, це родинне свято, і відзначати його потрібно в родинному колі, удома. Клуби й гучні компанії краще відкласти на інші дні, а варто побути з рідними, бо ми дорослішаємо й усе менше приділяємо їм часу, думаючи, що вони будуть із нами завжди, та це не так.

• Яким Ви уявляєте ідеальне перше січня?

У мене вже таке колись було: разом із другом ми поїхали на велосипеді подорожувати Черкащиною. Це було весело й неймовірно.

Зараз я уявляю його інакше: десь у Карпатах із чашечкою кави чи глінтвейну, із прекрасним виглядом на гори. А потім о сьомій ранку взяти сноуборд і гайнути в гори. Сподіваюся наступний рік зустріти саме так!

• Чого Ви чекаєте від 2020 року?

Багато подій, від яких не раз із моїх вуст звучатиме «Вау»! Я вже пообіцяла собі, що не плануватиму, бо життя непередбачуване. Уже працюю над новими проектами. Ще хочу відвідати Лондон, але це завдання на 2021 рік, бо Біг Бен відкриють лише тоді.

Звісно ж,закінчу магістратуру у 2020, тому маю визначитися, що робитиму далі. Хочу стабільності,мріюзнайти себе, не витрачати енергію на дрібні проблеми, не розпорошуватися, чекаю ментального дорослішання й бажаю, щоб не траплялося нічого поганого.

• Чого б Ви хотіли побажати собі в Новому році?

Бажаю любові, щоб поруч з’явилася надійна людина. Дружби,щоб близькі люди були завжди поруч. Гарно стартонути, матипроцвітання в бізнесі, досягти успіху зі своїми проектами. Щоб усі навколо посміхалися йбули щасливими, щоб не було негативу й припинилися війни, зокрема і в нашій країні.

Автор: Ярослав Полянецький, 2–М

Фото з особистого архіву героїні