Юлія Норовкова: “Я розумію, що мене чують, мене слухають, тому я щось значу в цьому світі”

8 Грудня, 2015

   

Наші студенти-журналісти – це надзвичайно талановиті та багатогранні особистості, що досягають значних успіхів у своїх захопленнях. Сьогодні ми поспілкувалися із «золотим голосом» факультету – Юлією Норовковою, студенткою 4-Ж курсу.

Юлія Норовкова

– Привіт! Рокажи, будь ласка, як починався твій шлях до вокалу?

– Вітаю! У шість років я зрозуміла, що мені дуже подобається співати. Я успішно займалася в музичній школі, а коли закінчила навчання, то вирішила зробити невелику перерву в цій справі… Згодом я записалася на приватні уроки вокалу до Лідії Мусеровської, кращої вчительки в нашому місті. Вона відкрила мені всі тонкощі співочої майстерності, за що я безмежно вдячна.

– Які складнощі спіткали тебе в освоєнні вокального мистецтва?

– Проблеми полягають у техніці виконання: в умінні правильно дихати (не підіймати плечі, контролювати діафрагму), співати зв’язками, грудьми… Мені здається, що будь-який співак навчається цим моментам протягом усієї кар’єри. У цьому випадку, справді, вік живи – вік учись.

– У яких вокальних конкурсах ти брала участь?

–  Конкурси – це не моє. Не люблю їх. Вони визначають межі, критерії, передбачають оцінки, через це талант перетворюється на ремесло. Там я почуваюся сірою мишею. Пам’ятаю, що часто доводилося брати участь у шкільних конкурсах та в одному обласному – “Пісенні вітрила 2014”, тоді я посіла друге місце.

– Про що подобається співати найбільше?

– Звичайно, що про кохання. Пісня та музика якнайкраще здатні передати почуття, зачепити щось прекрасне у серці.

– Юлю, поділись, що відчуваєш, коли співаєш на сцені?

Я розумію, що мене чують, мене слухають, тому я щось значу в цьому світі, я – його невід’ємна частинка. У такі моменти, здається, що ладен звернути гори, а за спиною виростають крила. Одразу приходить натхнення, прилітають мрії, повертаються сили.

Я знаю, що ти часто співаєш на благодійних концертах, чи дає це бажаний результат?

Я волію про це не знати. Сподіваюся, звичайно ж, але не дізнаюсь про суми. Я просто вірю в людське милосердя, співчуття, підтримку. Мені нереально приємно мати можливість комусь допомогти, до того ж я займаюся улюбленою справою.

– Чи плануєш ти будувати кар’єру співачки?

– Будую, планую, мрію, намагаюся йти до мети… Але, чесно кажучи, не знаю, чи вдасться. Для цього потрібна чимала кількість коштів, а головне – часу.

 

Ви маєте змогу насолодитися світовим хітом у виконанні Юлії Норовкової.

 

 

AH4gnn_asEYhUU2dtUhTYQOccK-Yg6aKM

Тетяна Дзюменко, студентка 3-Ж курсу

 

 

 

 

Позначки:



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи:

10 Листопада, 2020
Студенти-журналісти та рекламники ЧНУ написали всеукраїнський радіодиктант

  До написання загальнонаціонального радіодиктанту долучилися студенти ННІ УФСК. Флешмоб відбувся 9 листопада з нагоди Дня української писемності та мови….

24 Листопада, 2022
Ваше життя – ваш вибір

Кожен із нас вільний у виборі свого покликання. Чоловічі та жіночі професії, обов’язки чи справи вже давно залишилися в минулому….

12 Жовтня, 2022
Гендерно стереотипізовані образи в рекламі: куди звертатися та як виявити?

Публікуємо цикл авторських матеріалів Наталії Черкашенко «Гендерні стереотипи очима сучасного студентства», підготовлених на основі проведеного нею  соціологічного дослідження* Гендерні стереотипи – це?…

8 Травня, 2019
Викладачі журналістики запитали випускників і роботодавців про якість медійної освіти

У межах проекту «Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism» («DESTIN») («Журналістська освіта задля демократії в…