Дводенний тренінг для журналістів, освітян і громадських активістів «Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: Майстерня фактчекінгу» реалізований у межах «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні» (DARE), що фінансується Європейським Союзом. Захід проходив 28–29 травня на базі Черкаського Інституту Міста.

З вітальним словом до учасників заходу звернулися менеджер проєкту Дмитро Зінчук, а також представники Делегації Європейського Союзу в Україні Хелена Юргенсон і Сергій Гриценко. Під час виступу Сергій Гриценко процитував слова журналіста Максима Скубенка, наголосивши на особливій важливості тренінгу в умовах сучасних викликів: «Захищати здатність мислити не менш важливо, ніж захищати свої кордони». 

Під час першого дня тренінгу журналістка та аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба ознайомила учасників із типами дезінформації та методами виявлення візуальних фейків. Окрему увагу спікерка приділила регіональному виміру маніпуляцій та аналізу карти наративів, що поширюють в областях України.

Головна редакторка проєкту «VoxCheck» Аліна Тропиніна докладно проаналізувала динаміку російської дезінформації про Україну в країнах ЄС протягом 2024–2025 років. Вона окреслила основні канали та тактики, що ворог використовує для інформаційних атак.

Тему технологічних викликів продовжив аналітик Центру демократії та верховенства права Олександр Монастирський. Він розповів про специфіку поєднання штучного інтелекту із соцмережами та презентував алгоритми фактчекінгу із застосуванням ШІ.

Другий день тренінгу мав практичний характер і проходив у форматі командної роботи. Команди аналізували дезінформаційні наративи про європейську інтеграцію та підтримку України країнами-членами ЄС з урахуванням цільової аудиторії та розробляли власні концепції контрнаративів з протидії дезінформації на європейську тематику.

«Для нашого Центру медіаграмотності ЧНУ ім. Б. Хмельницького участь у такому тренінгу – це перш за все можливість отримати найсвіжіші аналітичні дані щодо мапи дезінформаційних наративів. Російські фейки стають технологічно складнішими, особливо з використанням штучного інтелекту, тому академічна спільнота має оперативно реагувати на ці виклики. Практичні інструменти розроблення контрнаративів, які ми відпрацювали в командах, будуть інтегровані в наші навчальні дисципліни для студентів-медійників та заходи Центру медіаграмотності. Дякуємо організаторам за змістовну програму тренінгу та можливість обміну досвідом із колегами з різних регіонів України», – зазначила Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, директорка Центру медіаграмотності ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

Рилз – https://www.instagram.com/reel/DZKsZMZoKVX/?igsh=MXFhZGRzMTAwYTBleQ==

Пресслужба кафедри журналістики, реклами та PR-технологій

Фото: Макс Гривас, студентки 2-PR курсу Юлія Гарасим і Віталіна ЛевченкоРилз: студентки 2-PR

курсу Юлія Гарасим і Віталіна Левченко