Юлія Норовкова: “Я розумію, що мене чують, мене слухають, тому я щось значу в цьому світі”

8 Грудня, 2015

   

Наші студенти-журналісти – це надзвичайно талановиті та багатогранні особистості, що досягають значних успіхів у своїх захопленнях. Сьогодні ми поспілкувалися із «золотим голосом» факультету – Юлією Норовковою, студенткою 4-Ж курсу.

Юлія Норовкова

– Привіт! Рокажи, будь ласка, як починався твій шлях до вокалу?

– Вітаю! У шість років я зрозуміла, що мені дуже подобається співати. Я успішно займалася в музичній школі, а коли закінчила навчання, то вирішила зробити невелику перерву в цій справі… Згодом я записалася на приватні уроки вокалу до Лідії Мусеровської, кращої вчительки в нашому місті. Вона відкрила мені всі тонкощі співочої майстерності, за що я безмежно вдячна.

– Які складнощі спіткали тебе в освоєнні вокального мистецтва?

– Проблеми полягають у техніці виконання: в умінні правильно дихати (не підіймати плечі, контролювати діафрагму), співати зв’язками, грудьми… Мені здається, що будь-який співак навчається цим моментам протягом усієї кар’єри. У цьому випадку, справді, вік живи – вік учись.

– У яких вокальних конкурсах ти брала участь?

–  Конкурси – це не моє. Не люблю їх. Вони визначають межі, критерії, передбачають оцінки, через це талант перетворюється на ремесло. Там я почуваюся сірою мишею. Пам’ятаю, що часто доводилося брати участь у шкільних конкурсах та в одному обласному – “Пісенні вітрила 2014”, тоді я посіла друге місце.

– Про що подобається співати найбільше?

– Звичайно, що про кохання. Пісня та музика якнайкраще здатні передати почуття, зачепити щось прекрасне у серці.

– Юлю, поділись, що відчуваєш, коли співаєш на сцені?

Я розумію, що мене чують, мене слухають, тому я щось значу в цьому світі, я – його невід’ємна частинка. У такі моменти, здається, що ладен звернути гори, а за спиною виростають крила. Одразу приходить натхнення, прилітають мрії, повертаються сили.

Я знаю, що ти часто співаєш на благодійних концертах, чи дає це бажаний результат?

Я волію про це не знати. Сподіваюся, звичайно ж, але не дізнаюсь про суми. Я просто вірю в людське милосердя, співчуття, підтримку. Мені нереально приємно мати можливість комусь допомогти, до того ж я займаюся улюбленою справою.

– Чи плануєш ти будувати кар’єру співачки?

– Будую, планую, мрію, намагаюся йти до мети… Але, чесно кажучи, не знаю, чи вдасться. Для цього потрібна чимала кількість коштів, а головне – часу.

 

Ви маєте змогу насолодитися світовим хітом у виконанні Юлії Норовкової.

 

 

AH4gnn_asEYhUU2dtUhTYQOccK-Yg6aKM

Тетяна Дзюменко, студентка 3-Ж курсу

 

 

 

 

Позначки:



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи:

19 Листопада, 2024
Що я зрозуміла про свою професію, навчаючись в іншій країні

Навчання за кордоном — це можливість не лише пізнати нову культуру, а й побачити свою професію з іншого боку. Вивчаючи…

3 Березня, 2019
Викладачі журналістики працюють над проектом з упровадження «Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism» (DESTIN)

Нині на кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій триває робота над проектом«Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and…

21 Жовтня, 2022
Чоловікам легше влаштуватися на високооплачувану роботу?

Публікуємо цикл авторських матеріалів Наталії Черкашенко «Гендерні стереотипи очима сучасного студентства», підготовлених на основі проведеного нею  соціологічного дослідження* Згідно з даними Держстату,…