Якось на пенсії почитаємо

13 Грудня, 2015

Є така дисципліна, від якої страждають всі студенти-журналісти. Ну, як всі, принаймні, всі мої знайомі зі старших та молодших груп. Ну, як страждають, просто мають зайві клопоти. А може таки й страждають.

Зараз, мабуть, кожен подумав про якусь певну дисципліну, з якою той має проблеми. Але я говорю про ту, яка переслідує нас, починаючи із другого семестру першого курсу. Це велика і жахлива… література. Так, всього-на-всього література. Але так подумає лише той, хто її не мав у своєму розкладі. І байдуже яка, зарубіжна чи українська, головне, що вона є.

Думаю, треба одразу пояснити: я люблю читати, можу навіть осмілитись себе назвати божевільно затятим книголюбом, але ні, не вистачає сміливості. Закохався я у книги ще малим і просив на чергові днини мого народження якусь енциклопедію. Зараз вдома лежить гора тих збірників фактів про світ, які я свого часу зачитував до втрати зору. Зараз же майже нікуди не виходжу з дому без електронної книги, але читати на ній доволі часто доводиться не «для душі». Під цим виразом маю на увазі книги, які хотів би прочитати сам, а не, щоб змусив черговий список літератури на наступний модуль. Оце якраз найбільше і викликає обурення серед студентів.

Але питання дуже неоднозначне. Нам кажуть, щоб ми читали, бо мусимо бути всебічно розвиненими. Якщо так говорити, то давайте ще доставите нам пари із математики, біології, хімії, фізики. А що, треба ж бути в усьому обізнаним, треба ж, щоб журналіст був як універсальний солдат. Я розумію всю ту «всебічну розвиненість» у наданні студентам більше вільного часу, якому вони самі знайдуть корисне або інше призначення. Ну не можна змусити людину читати. Хоча ні, брешу, можна. Під загрозою відсутності заліку взагалі можна багато чого змусити робити студента. Добросовісного студента. Маю на увазі, що людина під тиском не зможе отримати задоволення від читання.

А потім чому молодь не читає. Та вона так начиталась на пари, що мозок потребує чогось іншого. І тоді шукають якісь нові розваги, а старе добре читання на дозвіллі відходить до кращих часів. Як каже одна викладачка (неважливо хто, але знаючі зрозуміють): «Якось на пенсії почитаєте».

Виявилось, що тема така цікава і широка, що продовжу її у наступних записах.

Олег Магльований, 3-Ж



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі дописи: