Студент-журналіст, який навчається на другому курсі, Віталій Аністратенко займається хореографією ще з дитинства.  На чемпіонаті України з бальних танців хлопець  здобув друге місце, тож після цього остаточно зрозумів, що він буде займатися хореографією і надалі. З танцівником, який в майбутньому мріє стати ще й журналістом ми вирішили поспілкуватися  про його головне захоплення.

Віталій Аністратенко

̶   Віталію, привіт.  Розкажи, будь ласка, чому ти вирішив зайнятися саме танцями?

̶   Привіт. Танцями я займаюся вже 10 рокiв, тобто почав ходити на заняття з хореографії  у 8 рокiв. У цьому вiцi менi важко було вирiшувати щось самому, тому менi допомагла моя мама. Перший рiк танцiв для мене був жахливим, адже не хотiв тренуватися тай взагалi займатися цим видом спорту. Вважав, що танці лише для дiвчат, але варто менi було взяти участь у змаганнях, одразу змiнив свою думку, адже здобув друге мiсце на чемпiонатi України.

̶  Знаю, що ти займаєшся бальними танцями. Чому обрав саме цей різновид хореографії?

̶  Як я вже зазначав, що привела  на танцi мене мама, тому стиль танцiв обрала також вона. Це була її  мрiя, адже вона не мала можливості займатися хореографією, тому вирiшила реалiзувати свою мрiю в менi.

̶   Хореографія якої програми тобі подобається більше: стандартної чи латиноамериканської?

̶  Більше полюбляю латиноамериканську програму. Навіть не знаю чому. Можливо, тому що в ній є танці, які потребують прояву почуттів, починаючи від кохання та закінчуючи ненавистю. Також важливим є те, що в латиноамериканській програмі рухи більш вільні, аніж у європейській.

̶  Який танець є твоїм найулюбленішим?

̶  Навіть не можу виокремити якийсь танець, який мені найбільше подобається. Кожен танець неповторний з різними рухами та історією.

̶  Хто для тебе є майстром танцювального мистецтва?

̶  Славік Крикливий. Він досягнув успіху та світового визнання власними силами. Звичайно, всі відомі, топові танцівники зробили себе самі, але про Славіка знято фільм, у якому показано суть танців та “позапаркетного” життя. А також особливість стосунків у танцювальній парі, оскільки  часто буває, що партнери закохуються один в одного, а  це часто заважає кар’єрі танцівників. Адже, як і у будь-яких стосунках виникають конфлікти, що негативно впливають на якість тренування та самого танцю.

̶  Танцем можна передати всі емоції, які переживає людина. Що ти відчуваєш коли танцюєш на сцені?

̶  Для кожного хто танцює:  сцена  ̶  це те, заради чого варто жити. Навесні нам з партнеркою довелося виступати в драматичному театрі, то емоції, які ми отримали там, залишаться на все життя. Адже атмосфера театру настільки сильна, що танцювалось нам тоді досить легко. А от, коли ми танцюємо на змаганнях, то відчуття зовсім інші, оскільки з’являється штучна посмішка, залаковані зачіски та  багато гриму. На змаганнях завдання не насолодитися танцем, а показати всю технічність рухів..

Віталій з партнеркою під час танцю

̶  Як поєднуєш навчання в університеті із заняттями хореографією?

̶  Чесно кажучи, не знаю. Дуже важко поєднувати танці з навчанням у двох університетах. Часу іноді не вистачає, щоб просто поїсти, не кажучи вже про відпочинок. У нас тренування кожен день по три години шість днів на тиждень. Особливо важко було на першому курсі, адже потрібно було звикнути до нового формату освіти і водночас поєднувати його з тренуваннями.

̶  Чи плануєш ти займатися танцями в майбутньому?

̶ Так, я  планую займатися хореографією, але хочу сказати, що танці не основна ціль мого життя,оскільки я хочу бути журналістом.

Віталіна Безверха, студентка 3-Ж