Викладачка кафедри журналістики Світлана Коваль пройшла міжнародне стажування в Чехії

6 Грудня, 2023

Освітня поїздка відбулася в межах проєкту «Підвищення якості навчання молодих журналістів в Україні», який здійснює чеська громадська організація «Асоціація з міжнародних питань» (АМО, www.amo.cz) за підтримки МЗС Чехії. У ній взяли участь викладачки журналістики з 11 українських університетів. Навчальна програма «Підготовка журналістів та специфіка роботи регіональних медіа» передбачала ознайомлення з роботою місцевих медіа, інтенсивні тренінги, лекції.

 Учасниць гостинно приймав  Український центр у Брно, заснований громадською організацією «Українська ініціатива Південної Моравії» у березні 2022 року для допомоги українцям. Про функціонування українських регіональних медіа в умовах війни та нові акценти в розумінні професійних стандартів дискутували з медіаекспреткою та членкинею Комісії журналістської етики Тетяною Лебедєвою. Про діяльність популярного онлайн-видання «Brněnská drbna» («Брнєнська пліткарка») розповідав шеф-редактор Міхал Штястни. Цікава назва для привернення уваги, однак стандартів дотримуються, факти перевіряють. Мають багато читачів, використовують соцмережі для поширення контенту, а також запустили пілотний проєкт подкастів на «Spotify».

Чеське радіо (чеський суспільний мовник)  налічує 170 тисяч слухачів, які й фінансують його. Про історію та сьогодення розповідав редактор та ведучий Мілош Шенкирж. Екскурсія почалася на даху столітньої будівлі, де є спеціальний оглядовий майданчик. Саме радіо почало мовлення в 1924 році. Нині на радіо працює близько 1300 співробітників, серед яких є й оркестранти, тут також є великий зал, де записують концерти оркестрів.

Чеське телебачення в м. Брно — це також суспільний мовник від 1993 року, не залежить від держави та існує коштом абонентських внесків глядачів. Тут готують різнотематичні програми для 6 телеканалів (новини, документальні фільми, серіали, спорт, дитячі). Кіно (10-14 фільмів на рік) дистрибують у кінотеатрах, чехи надають перевагу місцевому кінопродукту. У штаті – 250 постійних працівників, за потреби запрошують фахівців з інших сфер. У відділі новин щодня готують дві програми: 9-хвилинна в обід і 25-хвилинна (новини з регіонів) увечері. Посутню увагу приділяють соціальним мережам. Журналісти — універсальні. Обов’язково раз на тиждень — репортаж зі смартфона. Тут також проходять стажування студенти-медійники. 90% журналістів ньюзруму — це випускники університету Масарика.

Відвідали кафедру медійних студій та журналістики, яка функціює на факультеті соціальних студій в університеті Масарика в м. Брно. В університеті працює «Muni TV» — студентське телебачення: студенти готують матеріали для студентів. Є три редактори (які теж були студентами) і десь 25 студентів. Усе за власним бажанням, але їх подекуди заохочують стипендією від ректорату та зарахуванням двох додаткових кредитів. Ще є «StudexTV», яке вже виробляє різнотематичні продукти. Багато випускників-журналістів університету Масарика працюють на чеському телебаченні Брно. В університеті також діє «Радіо R»: це водночас і студентське радіо і радіо громади.  В ефірі — цілодобово, контент може запропонувати будь-хто. У сітці мовлення — понад 40 програм на різні теми: студентське життя, наука, спорт, політика.

Професійним  досвідом організації навчання та стажування студентів поділилася викладачка кафедри медійних студій та журналістики, а також журналістка видання «Deník N» Яна Устогалова. Із цікавого: навчання — три роки на бакалавраті й два — у магістратурі; практика/стажування на третьому курсі триває три місяці в місцевих медіа; кваліфікаційна робота — це проєкт, який виготовляють впродовж трьох семестрів; мають студентський сайт «Stisk online», як і в нас  Mediastudent.online.

Учасниці поїздки приєдналися до студентів університету Масарика, які слухали лекцію «Using data journalism for countering disinformation and covering the war» від заступниці головреда «Texty.org.ua» Галини Пастух.

Ознайомитися з роботою адміністрації Південноморавського краю, крайових депутатів та їхнього гетьмана (обраного голови) викладачки мали змогу на зустрічі з Аленою Кнотковою — керівницею пресслужби. У відділі друку та комунікацій працює три особи, а також є відділ маркетингу (із 2020 року). Пресслужба комунікує з медіа, готує відеоролики про край, статті, промоційну продукцію, веде сторінки в соцмережах, а також проводять різноманітні благодійні акції (із початку повномасштабного вторгнення багато допомагають й українцям). Торік край відзначав 1200-річчя, тож відділ готував низку заходів. Пані Алена розповідала багато цікавих кейсів зі своєї професійної діяльності: і щодо кризового менеджменту, і щодо креативності в розв’язанні різних питань.

У ректораті Університету Масарика представниці українських ЗВО зустрілися з працівниками пресслужби. Університет Масарика в Брно — другий в Чехії після Карлового університету Праги: 10 факультетів, 33 тисяч студентів, із них 7 тисяч — іноземці, 150 освітніх програм, 20% викладання англійською мовою (рідною чеською навчання безоплатне). Відділ комунікацій — це 6 осіб, які відповідають по факультетах. Є окремо прессекретар університету, який має право комунікувати з медіа. В університеті є база даних експертів, які можуть коментувати різні події в країні, і завдання прессекретаря — налагодити їхню комунікацію з медіа. Раз на місяць — ньюзлетер для всіх викладачів і студентів про новини університету (через внутрішню систему). Щомісяця також виходить друком (4000 примірників) та в он-лайні журнал «Magazin М» (https://www.em.muni.cz/), який пише про університет, наукові дослідження, навчання, успіхи викладачів та студентів. Один із номерів присвячений Україні. До речі, «ТікТок» заборонений в університеті, про телеграм мало хто знає.

У межах поїздки запланована зустріч з експерткою українського медіацентру Оксаною Ставро відбулася у Відні, у Торгово-промисловій палаті. Актуальні дискусії про австрійські медіанаративи щодо України (наприклад, війну називають ‘українська війна’), про історичні корені «теплого емоційного ставлення австрійців до росіян» й загалом про сучасний медіаландшафт Австрії. Пані Оксана є авторкою книги «Російська війна проти України: про що йдеться?», яка рекомендована міністерством освіти Австрії.

Наприкінці освітньої мандрівки учасниці проєкту відвідали штаб-квартиру Радіо Вільна Європа / Радіо свобода в Празі. Надзвичайно захопливою була розповідь про історію розвитку та сьогодення Якуба Тесаржа, який працює у відділі зовнішніх відносин. Нині мовлення охоплює 24 країни й має контент 27 мовами. У головному офісі працює близько 700 осіб: половина журналісти, решта — техніки, звукорежисери, монтажери, редактори, it. В інших редакціях — близько 1300 осіб.  Приблизно 2000 – на фрилансі. Хоча організація фінансується американським урядом, однак у роботу редакції не втручаються.  Усім відомі дуже жорсткі редакційні стандарти. Існує також система контролю, щоб їх дотримувалися, — така собі внутрішня конституція. Для журналістів надзвичайно важлива довіра аудиторії, тому посутню уваги приділяють перевірці інформації. І хоча це іноді впливає на швидкість, але зберігає якість. Досі залишають у назві «радіо» як данину традиції, адже на початку існування радіо було найважливішим і найвпливовішим медіа. Із приходом інтернету повністю змінилася концепція роботи, цифрова трансформація триває і зараз. Більшість каналів комунікації — інтернет і соцмережі. Радіопродукт зараз – 5%.

Велика частина роботи — технічна підтримка: засоби для подолання перешкод сигналу, протидія кіберзагрозам тощо. Раніше блокували радіосигнали, а нині можуть блокувати сайт. Інший спосіб — залякати людей, які працюють на радіо (фізичні, арешти). Протягом періоду існування були й вбивства, і терористичні акти (спроби отруїти сільнички в їдальні). Нині вже є кілька ув’язнених журналістів (двоє в Білорусі, один у Криму, одна журналістка — в Казані). У холі — меморіал загиблим журналістам.

Про роботу української служби Радіо свобода розповідає директорка Мар’яна Драч. В Україні — дві редакції: у Києві та Львові. Із початку війни у Львові запустили ефір «Свобода ранок» на ютубі та на «Еспресо», а також на фейсбуці проєкт «Ти як?» , спрямований на біженців і переселенців. Серед важливих тем — депортація дітей до Росії (відзнятий у співпраці зі «Схемами» фільм «Список 31»). Нещодавно вийшло розслідування про російських найманців «Редут», над яким довго працювали. Вже є продовження в мультимедійному форматі українською, англійською і російською мовами. Навіть британська розвідка цитувала матеріал. Розказують і про історії успіху українців за кордоном: українська дівчинка увійшла до пів фіналу Євробачення Швеції. Чи жінка відкрила садочок у Чехії спеціально для дітей переселенців. Важливі теми ведуть незалежно від кліків. До прикладу, роковини Голодомору чи 10 річниця Майдану.

Щодо платформ і контенту: стрими не заходять, здебільшого роблять відео для ютубу. Телеграм під критикою, але з іншого боку — це джерело даних для звичайного громадянина. Намагаються працювати в телеграмі: «Крим реалії» пишуть спочатку на телеграм, а потім на сайт. Зараз вже навіть не кажуть «радіо», але просто аудіо. Подкасти — це цікава сфера, але наш ринок відстає від західного. Тому ресурс вкладають у ютуб, а не в подкасти. Лонгридів майже немає. У ТікТок роблять експлейнери для молодої аудиторії. Популярні відеоісторії. Щодо верифікації контенту: редактор новин сам перевіряє інформацію як мінімум із двох джерел. Можна довіряти деяким українським виданням (із покликанням на них). Здебільшого зорієнтовані на експертизу людей. Є внутрішні правила: журналіст має назвати старшому редактору джерело й тоді вирішують, чи давати на сайт. Обов’язково називати хоча б місце роботи джерела.

— Надзвичайно вдячна «Association for International Affairs» та особисто координаторці регіональних семінарів та реалізації конкурсу  Валентині Люлі,  а також координаторці освітніх проєктів АМО в Україні Зденці Вагнеровій за продуктивне стажування й таке професійне натхнення! Цінно дізнатися про досвід колег з інших університетів, порівняти, як працюють регіональні медіа в Україні та в Чехії, тож найближчим часом розкажу на семінарах своїм студентам про всі враження від цієї освітньої поїздки, — зауважила Світлана Коваль.

Позначки:



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи:

5 Січня, 2020
Як убезпечитися від впливу негативних новин

Сучасна людина постійно перебуває у вирі інформаційних потоків. Медіапростір, з одного боку, дає змогу ознайомлюватися з подіями світового масштабу, з…

20 Лютого, 2023
Ручками й пучками: студенти-медійники вивіряють свої скіли на журналістській практиці

Помітили, як суттєво за тиждень змінилося інформаційне поле на Черкащині? Це ж у студентів кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ…

4 Грудня, 2019
До ННІ УФСК завітали представники компанії «Manezh»

Подія відбулась 4 грудня у ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Зустріч пройшла за ініціативи кафедри журналістики, реклами та PR-технологій. Про це…

24 Вересня, 2020
Піарники з агрохолдингу МХП зустрілися з майбутніми журналістами й рекламниками

Корпоративні видання підприємства «Урожай» та Благодійного фонду «МХП – Громаді» презентували сьогодні студентам-третьокурсникам кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного…