Володимир Левченко: “Надаю перевагу цій справі, бо відчуваю себе на зйомках як риба у воді”

13 Грудня, 2015

Талановитий студент другого курсу про початок журналістської кар’єри, хобі та власні життєві принципи.

Моє знайомство з Вовою відбулося звісно ж у стінах нашої рідної альма-матер. Можна сказати, що коли він ще був першокурсником, то яскраво виділявся серед інших своєю досить-таки мужньою зовнішністю. А з часом, познайомившись поближче я зрозуміла, що і навички у нього на вищому рівні, ніж у його однолітків. Це не може не викликати поваги. Зараз ми разом працюємо над одним проектом – радіо Sunfish. І я дійсно задоволена із такої співпраці.

Про витоки

Школа, ТРК “Рось” та журналістика
Журналістикою почав займатися ще у школі, адже мав інформаційно-технологічний напрямок навчання в 10 та 11 класі. Щодня у Вови було по два уроки інформатики. Цим юнак пояснює таку його технічну обізнаність і ненависть до ІТ.

Ми отримували дуже різноманітні завдання, і одним з них було створення відео і тоді то я і почав займатися журналістикою – це були і перші інтерв’ю, і опитування. Все це було ще так по-дитячому, але якимось чином наші відео вигравали на конкурсах

Остаточно вирішив обрати цей напрям підготовки в університеті після практики на ТРК “Рось”. Тоді хлопцю багато хто говорив, що в нього чудово виходить бути оператором та монтажером.
Якось заполонила мене весь цей процес зйомок. Дійсно дуже круто коли ціла команда трудиться заради єдиного результату. І ось саме коли стараєшся зробити відео-продукт якісним до задумуєшся над всіма дрібницями, головне щоб глядач відчув всю атмосферу картини і виніс для себе корисну інформацію. І ось коли це вдається, то результат дійсно заворожує.

Надаю перевагу цій справі, бо відчуваю себе на зйомках як риба у воді. А в університеті здається, що все те, що ми вчимо я вже знаю і лише просто згадую. Так, статті писати не дуже вдається, але з відео все на набагато краще.

В дитинстві ніколи не будував планів, пов’язаних із журналістикою. Завжди мріяв про військову справу, але в останні роки навчання в школі вибір змінився. Проте бажання і надія стати військовим і віддати свій громадянський обов’язок Батьківщині ще й досі у серці Вови.

Про проекти

Вові важко перерахувати всі проекти, в яких він бере участь. Серед університетських – “Студентське телебачення” і “Радіо ЧНУ”. Поза альма-матер – інтернет-радіо Sunfish, зйомки відео-блогів для тренажерного залу MIAMI gym.
Крім того, юнак продовжує знімати разом з Андрієм Рогозіним короткометражні кінофільми. Вони також разом створюють журналістські проекти на Громадському телебаченні. Ще Вову часто запрошують взяти участь у тимчасових проектах чи просто попрацювати оператором чи фотографом на вимогу.
Вова пояснює таку свою зайнятість любов’ю до різноманітності і універсальності своєї роботи і бажанням спробувати себе у всіх видах медіадіяльності. На думку юнака, можливостей для практичної діяльності насправді дуже багато. Коли він вступив на перший курс університету, то тоді дав собі слово, що буде братися за кожну можливість.

Найменша допомога комусь у медіа – це вже розвиток для мене. Головне за роки навчання в університеті розвинутися в усіх видах діяльності журналіста, щоб по закінченню обрати те в чому найбільше подобатиметься працювати.

Про життєве кредо

Життєве кредо у Вови для кожної справи своє, бо журналістика і робота в медіа – це один бік діяльності, а є ще ж і спорт і особисте. Якщо говорити про професійну діяльність, то девізом для мене є слова Сергія Притули. Якось в одному із інтерв’ю він сказав таку фразу, згадуючи яку я набираюсь сил і працюю далі задля своєї цілі.

Удача і фарт – це правильний збіг обставин, які склались так тому, що людина багато працює! Ніхто не прокидається знаменитим!

Сергій Притула
шоумен

Разом з кумиром

Мета мого життя розвиватися і ставати кращим, не зупиняючись і не звертаючи, йти далі, і далі крокуючи великим шляхом легендарного успіху до тих пір, доки мій син не перевершить мене.

Для того щоб втілити мету свого життя Вова намагається розвивати всі свої здібності, відкривати приховані можливості і таланти. Бо ще рік тому він і подумати не міг, що саме роботою оператора чи фотографа буду заробляти собі на життя, а зараз це – реальність.
Студент-журналіст бере участь у різних проектах і намагається зробити у них все як найякісніше. На його думку, це і є втілення мети його життя в реальність.
А інша частина це – фізичний і духовний розвиток, адже Вова впевнений, якщо чоловік добре розвинений фізично і має хороший бойовий дух, то й інші справи будуть у нього вдалими. І не слід забувати про сім’ю, бо це – найголовніше у нашому житті.

Чотири запитання до Вови

Яка найважливіша подія у твоєму житті?
Найважливішою подією є день мого народження на цей світ. Взагалі, важливі події постійно трапляються, ступінь їх важливості хіба що різний.
Зараз це просто всі події розвитку, от лише моє народження на цей світ це мабуть найважливіше, а все інше – то просто щаблі розвитку.
Який твій найбільший успіх?
Найбільший успіх – це безперечно те, що я потрапив на телеканал ВВС і спробував себе у цьому всесвітньому форматі телешоу. Англомовний ефір, який транслюють на всю планету. Це унікально і неперевершено! В той момент здавалось, наче я торкнувся своєї мрії.
Яка твоя найбільша невдача?
Помилок у житті насправді роблю дуже багато, бо помилки це і є щаблі успіху. На них я навчаюсь.
Кому б ти ніколи не подав руки?
Найбільше я не люблю у людях зради. Для мене це найстрашніше і найпідліше, що може зробити людина. Бо навіть брехня може бути з добрим помислом, а от зрада – це те, що неможливо виправдати.
Дарина Дячок



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі дописи: