Після дня радіо ми звісно ж здобули чимало натхнення, а наша група ВК – декілька десятків підписників. Але найголовніше, що ми отримали – це натхнення і бажання працювати надалі у тому ж темпі. Проте перед нами стояла велика грандіозна задача – передати радіо другому курсу і залишити його діє- і боєздатним. Тобто, виходити щодня в будні з однією передачею і музикою. Нам п’ятьом це вдавалося на ура. Проте ми мали до цього бажання і можна навіть сказати, що певний хист. Важливі фактори, як не як.

Знайомити другий курс ми почали із неймовірно мотивуючого ролика, що пояснював наше перейменування і заохочував до роботи над радіо. Спочатку ми дещо побоювались, що у другокурсників будуть зауваження щодо такої нашої діяльності, проте всі відповіли мовчанням, що як всі знають за замовчуванням означає згоду. А наступним кроком цю згоду ми матеріалізували у складання графіку та розподілу студентів за програмами та днями тижня, проте схема пропрацювала недовго і скоро довелося її обновити.

З самого початку звісно студенти почали працювати на повну і щодня у наших студентських коридорах щось грало і говорило, проте як і все хороше, що є у нашому світі, протримався такий стан речей недовго і в результаті ми отримали одну програму в тиждень. І це ще за умови, що зірки стануть у необхідній комбінації. Команда із 20 осіб не могла забезпечити в день стільки програм, стільки робило нас 5. То звісно печально, проте заганяти палицею нікого ми не хотіли, тому самі ще подекуди страхували нашу «молоду гвардію». Більше часу в рубці – більше програм і більше хорошого настрою у купі х тімбілдінгом.

Дарина Дячок