Мій досвід навчання за програмою Erasmus у Латвії став знаковим етапом у моєму академічному та особистісному розвитку. Перебування в новій країні принесло безліч викликів і відкрило нові горизонти, а також дало можливість глибше зрозуміти особливості культурної адаптації та міжкультурних взаємодій.

Коли я приїхала до Латвії взимку, перше, що одразу впадало в око — це холод і похмура погода. Ці враження створювали певну відстань і відчуття незвичності. Але дружня атмосфера, яку швидко сформували інші учасники програми Erasmus, значно змінила моє сприйняття. Завдяки їхній підтримці, відкритості та спільним заходам, сувора латвійська зима перестала здаватися такою жорсткою, і в кінці програми я навіть не хотіла повертатися додому.

Адаптуватися до життя в Латвії виявилося досить легко. Спільна історія України та Латвії стала ключовим фактором у налагодженні міжкультурних контактів. Ця спорідненість відчувалася у багатьох аспектах повсякденного життя — від історичних паралелей до культурних традицій. Вже з перших днів з’явилося відчуття зв’язку з місцевими жителями, що значно полегшило процес інтеграції в нове середовище.

Однією з головних рис латвійської культури є глибокий зв’язок з природою. Латвійці надзвичайно цінують свою природну спадщину: ліси, озера і річки відіграють важливу роль у їхньому житті. Також я помітила їхню відданість збереженню культурних традицій. Наприклад, свято Ліго — день літнього сонцестояння, коли люди збираються біля вогнищ, співають народні пісні та святкують життя. Це свідчить про їхню глибоку прихильність до своїх коренів і минулого.

Міжнародний досвід, отриманий під час програми Erasmus, виявився безцінним. Він дав мені можливість не лише пізнати нову країну, але й навчитися взаємодіяти з людьми з різних культур і світоглядів. Це розширило мої горизонти, допомогло зрозуміти важливість відкритості до нового та вміння адаптуватися до змін. Я усвідомила, що культурні відмінності — це не бар’єр, а, навпаки, можливість для особистісного зростання та зближення з іншими.