Що читають студенти

17 Лютого, 2019

14 лютого – це не лише День святого Валентина, всіх закоханих, солодощів та купи сердець. Із 2012 року 14 лютого також святкують і Міжнародний день дарування книги. Це одне з наймолодших свят у календарі, проте воно обєднує разом тих, хто любить читати та дарувати історії іншим. Із кожним роком все більше книг, як уже читаних, так і зовсім нових, вирушає в дорогу в усі куточки світу.

Тому ми вирішили поставити запитання студентам нашого університету про те, які книги вони люблять читати та які б хотіли отримати в цей день.

  1. Яка книга ваша улюблена?
  2. Чим вам подобається ця книжка?
  3. Який момент найбільше запам’ятали?
  4. Яку б книгу ви хотіли отримати в подарунок на Міжнародний день дарування книг?
  5. Чому саме таку книгу ви бажаєте отримати?

У нашому соціологічному дослідженні взяло участь 29 студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, переважна кількість навчається в ННІ української філології та соціальних комунікацій. Більшість респондентів – це жінки. Середній вік студентів становить 21 рік.

Сюжет та почуття – ось що головне в книзі

Із відповідей на перше запитання можна зробити висновок, що переважна більшість студентів, які брали участь у дослідженні, люблять читати художню літературу. Лише двоє респондентів зазначили нон-фікшен, як улюблені книги. Юлія Глизь, студентка ННІ УФСК написала, що її улюблена історія –  «Де їсть і спить Фреймут», яку написала Ольга Фреймут. А студентка ННІ УФСК Юлія Канцуренко повідомила, що найбільше любить книжку Стіва Харві «Роби, як жінка, думай, як чоловік». Серед художніх творів переважає класика. Зокрема респонденти називали такі твори: «Гордість і упередження», «Парфумер», «Сто років самотності» (ці книги зазначило кілька студентів), а також «Джейн Ейр», «Перевтілення», «Гаррі Поттер», «Герой нашого часу» тощо. Серед улюблених книг студентів є також і твори українських авторів. Зокрема, студентки ННІ УФСК Дар’я Роженкова та Валентина Вінковаська обрали улюбленими книги Макса Кідрука «Твердиня»  та Люко Дашвар «Село не люди».

На друге запитання більшість респондентів відповіли, що їм подобаються зазначені книги саме через динамічний сюжет та емоційність. Наприклад, студентка ННІ УФСК Оксана Секретаренко зазначила: «Вона захопила із першої сторінки, коли познайомила мене із головними героями. Динамічний сюжет постійно тримав у напрузі, тому прочитала книгу на одному диханні». Ввідзначив сюжет також і студент ННІ УФСК Ростислав Таран: «Своїм сюжетом, розгортанням подій, цікавими описами різних запахів». Деякі респонденти зазначили, що їм сподобалися названі твори через почуття, які викликає книга. Зокрема студентка ННІ УФСК Тетяна Кукса написала: «Подобається драматичною історією про втрачене кохання, авторка ніби розбиває серце читачеві, а потім відновлює його віру в любов». Також цікавою є відповідь студента ННІ УФСК Дмитра Грановського. Він зазначив: «Глибиною художньої думки автора, закладеною в нею змістово-повчальною складовою, і особливістю навіювати кожним слівцем тлум прикрих і подекуди водночас потішних помислів і гадок, викликати міріади нескінченних дум».

На запитання про те, який момент найбільше запам’ятали з книги, більшість респондентів відповіли, що це кульмінаційна частина або кінець твору. Наприклад, Ростислав Таран зазначив: «Фінальну сцену на площі» (про «Парфумера» – ред.) Студентка ННІ УФСК Ірина Бик написала: «Історію дівчинки, яка померла від раку. У книзі подавалися записи її щоденнику. Дуже зворушливо. Хоч від таких історій і настає «печалька», але після них переглядаєш свої погляди на життя і вкотре розумієш, наскільки воно цінне». Цікавою є відповідь студентки ННІ УФСК Дарини Вовченко, зокрема вона зазначила, що запам’ятала багато різних цитат, які герої говорили в певних ситуаціях. «Момент, коли головний герой зізнавався у своїх почуттях, попри те, наскільки йому було це важко», – додала студентка. З більшості відповідей можемо зробити висновок, що найбільше студентам запам’яталися ті моменти з улюблених книг, які викликали в них певні почуття, виводили на емоції.

Книжки, щоб розвиватися

На четверте запитання про те, яку книжку студенти хотіли б отримати на День дарування книг більшість відповіла, що не може назвати якусь конкретну. Наприклад, Ірина Бик написала: «Конкретної не маю на думці, але дуже цікава література сучасного наукового жанру (про роботу організму людини, так звані бізнесові і мотиваційні). А загалом, я намагаюсь читати все, щоби розвиватися всесторонньо, отримувати нові знання і відпочивати з легкими романами». Незважаючи на те, що більшість наших респондентів на перше запитання про улюблену книгу називали класику, отримати в подарунок хотіли б щось із нон-фікшену. Так, студентка ННІ УФСК Юлія Канцуренко зазначила: «Хочу книгу Дейла Кернегі “Як перестати хвилюватись і почати жити”. Чула схвальні відгуки про цю книгу, чим і зацікавила мене». Серед нон-фікшену також писали про такі історії: «Стів Джобс», «Пиши – скорочуй», «Поетика», «Тонке мистецтво пофігізму» тощо. Також цікавими були відповіді студентки ННІ УФСК Юлія Сідєльнікова написала, що хоче, аби їй подарували Конституцію. «Я б хотіла, щоб мені подарували книгу, яку я все ніяк не куплю собі. І так склалося, що це Конституція України».

На останнє запитання нашої анкети студенти відповідали по-різному. Зокрема, вони писали про те, що цю книгу не можуть купити собі самі або ж чули про історію схвальні відгуки. Наприклад, студентка ННІ УФСК Вікторія Недзельска зазначила: «Хочу книгу Ліни Костенко “Записки українського божевільного”, тому що про неї дуже багато хороших відгуків, цікава “історія” про книгу». Студентка ННІ УФСК Тая Матрос заначила: «Хочу собі книжку ”Крейдяний чоловік”, вона цікава, заінтригувала анотацією». Більш детально на це запитання відповіла Дарина Вовченко. Вона написала: «Щось із відомої класики, яку я не читала. Хочеться більше пізнати світ класики, а потім продовжувати читати нових авторів. Але не хотіла б отримати фантастику, адже її читати не дуже подобається». Цікава відповідь студента ННІ УФСК Дмитра Грановського: «Хочу щось із останніх “Відьмаків” Анджея Сапковського, чи то, пак, цикл “Пісня Льоду й Полум’я” Джорджа Реймонда Річарда Мартіна. Першу книгу, тому що про останні пригоди Ґеральда із Рівії я ще не читав, а другу, оскільки завжди хотів побачити “…Гру, в якій або перемагають або ж помирають…” не у вигляді відзнятих Девідом Беньйофим та Деном Увайсом кадрів серіалу, а й власним поглядом, крізь призму віддрукованих літер».

 

 



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи: