Мамо, я буду журналістом

17 Грудня, 2016

88 осіб стало студентами за останні три роки на спеціальності «журналістики, реклами та PR-технологій» в ЧНУ імені Богдана Хмельницького. Це на 30 осіб більше, ніж за попередні 2010-2013 навчальні роки, – повідомляють у деканаті інституту української філології та соціальних комунікацій. До того ж, майбутніх журналістів тут могло бути б ще більше, якби не обмеження ліцензійного обсягу.

Другокурсниця спеціальності «журналістика» Анастасія Бондар розповідає, що мріє стати медійником. Тому зі спеціальністю довго не вагалася. І хоча дівчина прагнула вступити до Львова, Черкаський національний її не розчарував.

«Я добре знала, що хочу здобувати професію журналіста ще з середньої школи. Найулюбленішими предметами були мова і література, я брала участь в олімпіадах, отримувала там призові місця. І хоча навчатися у Львові в мене не вийшло, змінювати ЧНУ на інший ВНЗ зовсім не хочеться! Зрозуміла: якщо справді захочеш опановувати професію, неважливо, в якому університеті навчатимешся», – ділиться Анастасія.

Престиж понад усе

 

У 2013 році на спеціальність «журналістика» вступило 19 осіб, у 2014 році – 23 особи, у 2015 році – 30. Цього року вперше в історії кафедри набрали дві групи: майбутніми журналістами прагнуть стати ще 37 осіб, – розповідає Ігор Погрібний, директор інституту УФСК ЧНУ імені Б. Хмельницького. Також декан додає, що нині факультет проводить активну роботу з поширення інформації за межами області.

«Традиційними стали дні відкритих дверей, поїздки до різних населених пунктів району, зустрічі викладачів та студентів інституту з абітурієнтами. Також ми беремо участь у телевізійних проектах, підготовчих курсах. Інститут та кожна окрема кафедра поширюють інформацію про себе в соціальних мережах», – пояснює Ігор Погрібний.

Він також додає, що важливим аспектом щорічної роботи є виготовлення продукції інформаційного характеру, що рекламує та пропагує спеціальності. Проте найбільша кількість абітурієнтів приходить навчатися на журналістику, дізнавшись про цей напрям підготовки в Черкаському національному від друзів чи знайомих.

Так, Аліна Бачиш, магістрант спеціальності «журналістика», зізнається, що обрала цю спеціалізацію після того, як подруга розповіла про всі її переваги. Навчаючись чотири роки за спеціальністю «видавнича справа та редагування», дівчина зрозуміла, що все ж хоче стати журналістом.

«Дуже довго думала, де продовжувати навчання, ким стати. Згодом закохалася у журналістику. Медійники завжди перебувають в центрі найцікавіших подій, завжди відкривають для себе щось нове, можуть спілкуватися із багатьма відомими людьми. Також вони мають величезний вплив на оточення. Журналістика – це не просто професія, це стиль життя. Всі журналісти надзвичайно суспільно-активні, розумні люди. А одна з особливостей та переваг цієї професії – нескінченне самовдосконалення і можливість самореалізації», – міркує дівчина.

За результатами моніторингу студентів, проведеного сайтом osvita.mediasapiens.ua, саме перспективи працевлаштування та престиж журналістики як професії приваблюють абітурієнтів. За останні п’ять років кількість охочих навчатися на цього фаху зросла на понад 20%.

Цю думку підтверджує й Ігор Погрібний, зазначаючи, що до журналістики в суспільства завжди був підвищений інтерес. Директор інституту також вважає, що саме попит серед абітурієнтів згодом формує нові ЗМІ.

«Спеціальність «журналістика» завжди була популярною та модною. Ми живемо в час, коли суспільство потребує інформації різних видів, а створити її якісно можуть лише професіонали своєї справи, яких ми й виховуємо», – пояснює Погрібний.

Добре там, де новітні технології

 

За інформацією mediasapiens.ua саме до регіональних університетів вступає найбільше майбутніх журналістів. Попри те, що у столиці наявні дев’ять вишів, де готують медіафахівців, конкуренція в них серед абітурієнтів занадто висока, а ціни іноді не відповідають якості. Крім того, заслуга кожного університету – його випускники. Цей фактор також сприяє увазі майбутніх студентів до закладу.

Василь Мойсієнко, перший проректор ЧНУ ім. Б. Хмельницького, розповідає, що цьогоріч Міністерство освіти і науки України виділило під журналістику 15 бюджетних місць. Це майже двічі більше, ніж кілька років тому. Таку тенденцію можна пояснити тим, що сучасні події в Україні потребують кваліфікованого висвітлення, а фахівців, здатних створювати якісні новини, бракує. Це розуміє і державне керівництво. Також проректор зауважує, що нині в університеті спостерігають нову тенденцію: зростає кількість абітурієнтів із сусідніх регіонів – Полтавської, Чернігівської, Київської областей, та віддалених – Івано-Франківської та Львівської.

«Можливо, це пов’язано із великою кількістю успішних і відомих нині випускників нашого університету. Наприклад, Юлія Галушка та Валентин Чернявський. Також багатьох майбутніх студентів приваблює викладацький та матеріальний склад інституту. Останнім надбанням для студентів-журналістів стала телестудія, створена за останнім словом техніки», – міркує проректор Мойсієнко.

Другокурсниця Анастасія Бондар ділиться, що саме теле- та радіостудії привернули її увагу, коли дівчина обирала університет. Студентці подобається, що кожен студент згодом, завдяки практиці, зможе віднайти себе.

«Коли обирала університет, читала відгуки про навчання на «Журналістиці» та запитувала у тих, хто там вже навчається. Усе ж зупинила свій вибір на Черкаському національному. До того ж, сюди я вступила на бюджет. Зараз, навчаючись тут, я усвідомлюю, що не помилилася. А думка про Львів взагалі зникла», – зізнається Анастасія.

Можливості формують бажання

 

Враження студентів від університету завжди визначальне. Тут роль відіграють і умови навчання, і ставлення викладачів до своєї роботи, і можливість різнобічного розвитку. Тетяна Бондаренко, завідувач кафедри журналістики, підтверджує цю думку: у зв’язку з належним технічним обладнанням та якістю отриманих знань регіональні студенти можуть конкурувати зі столичними. Також вона розповідає, що із 2016-17 навчального року переформовано напрям підготовки, який тепер має назву «журналістика», що передбачає можливість спеціалізації за різними видами: видавнича справа, тележурналістика, радіожурналістика тощо.

«Журналістика виформувалася з філологічних наук, однак набула суто галузевих ознак, які у зв’язку з розвитком інформаційних технологій не потрібно опановувати як спеціальний фах, – пояснює Тетяна Бондаренко. – Раніше журналістами могли працювати люди, які не мали спеціальної освіти. Зараз відбувається універсалізація медійника, який має володіти технічними засобами. Журналістика як галузь зазнає постійних змін не тільки у фаху, а й в системі освіти. Тому той факт, що наш студент може у стінах університету створювати інформаційний продукт як для друкованого чи інтернет-ЗМІ, так і для телебачення чи радіо, є надзвичайно важливим».

Саме ці критерії стали головними і для Аліни Бачиш. Дівчина переконана, що під час навчання на журналіста, студенти повинні пробувати себе в різних ролях, вчитися всього, адже невідомо, що саме їм згодом знадобиться.

«На цій спеціальності мені подобається абсолютно все. Кваліфікований викладацький склад, можливість втілювати свої задуми в теле- та радіостудії – це надзвичайно круто! А ще важливо те, що ми можемо поєднувати навчання та роботу», – міркує Аліна.

Василь Мойсієнко розповідає, що цього року Міністерство освіти зменшить обсяг державного замовлення для гуманітарних спеціальностей. Відповідне зменшення відбудеться і на журналістику. Рівень статків громадян не зростає. Якщо держава буде зменшувати держзамовлення, то університет зменшуватиме вартість навчання за контрактом. Крім того Черкаський національний у 2016 році вже зменшив вартість навчання на 20%, через це на 17-20% збільшилася кількість студентів на вступній кампанії.

«Можливо, економічний чинник вплине на кількість, але інтерес до інформації, її якість та можливість це забезпечувати у громадян буде лише підвищуватися, інтерес залишиться стабільним. Журналістика дає можливість кар’єрного зростання. До того ж, Міністерство освіти планує у 2017 році надати право вступати із сертифікатами ЗНО 2016 року. У зв’язку з цим кількість абітурієнтів буде стала, а, можливо, ще й збільшиться. Тому для напряму підготовки «журналістика» тенденція збільшення кількості студентів може розвиватися лише у кращий бік», – прогнозує Василь Мойсієнко.

Юрій Олійник, 3-Ж

Позначки:



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи:

8 Листопада, 2019
Секрети «ідеального» інтерв’ю розповіла Ольга Гуржій третьокурсникам

Журналістка телеканалу «UA: Черкаси» та випускниця Черкаського національного університету імені  Богдана  Хмельницького Ольга Гуржій зустрілася із майбутніми журналістами. Захід відбувався…

15 Листопада, 2015
Поговоримо но-новому?

Скільки годин на тиждень майбутній “бодібілдер клавіатури” має проводити за вивченням англійської? Чи не має взагалі? Може й дійсно, навіщо…

22 Листопада, 2015
У Черкаському національному студентів-журналістів вчили створювати новини

Практичну лекцію із тележурналістики для майбутніх медійників Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького 20 листопада провела ведуча телеканалу «112 Україна»…

27 Лютого, 2019
Студентка ННІ УФСК взяла участь у конкурсі краси

Ольга Приймачук, яка навчається на спеціальності «Реклама та PR у медіагалузі», представила ННІ УФСК на традиційному конкурсі краси та таланту…