Есе про те, чому це не новина

4 Грудня, 2015

На сайт сказали кожному написати по 10 новин кожному до екзамену із Тетяною Григорівною. Нехитрі підрахунки показали, що за два місяці від нас очікують 170 записів на сайт кафедри. А могло ж бути і 180, але від такої гігантської цифри 3-Ж вберегла одна із групи, яка добросовісно не ходить на пари вже місяців три. Та матеріал не про те.

Щоб були новини, треба події. Писати двічі, тричі, а то й більше про одну подію немає сенсу. Хоча було б прикольно. Це ніби висвітлення із кількох ракурсів різними ЗМІ одного заходу. Біда тільки в тому, що ЗМІ одне – збірна журналістів другого і третього курсу. Та й події не рівня бійки у Верховній Раді.

Оці фактори змусили мене задуматись над тим, що треба також щось писати на сайт кафедри, але то будуть не новини. Хай вже пробачить мене Тетяна Григорівна. До речі, якраз їй не надто подобаються мої матеріали, які я їй здавав протягом трьох курсів, бо більше четвірки від неї я майже ніколи не отримував. Але мав похвалу за недавній продукт мого мозку – есе про улюбленого журналіста. Цікаво, що цей жанр і привів мене на журналістику. Якісь жалюгідні проби пера сприймались мізерною аудиторією, як шедеври журналістської майстерності і мусили отримати, як мінімум, номінацію на Пулітцерівську премію. Зрозумійте, аудиторія була не зовсім обізнана у тому, що таке журналістський текст. Але тоді я мав вищу самооцінку, аніж зараз, і пішов вступати на журналістику.

Під час навчання, якщо отримував якісь похвали, то лише за есе та іншу публіцистику «від себе». Даруйте, не орієнтуюсь у цих жанрах, бо матиму курс художньої публіцистики із Оленою Леонідівною лише на четвертому курсі. Тому й вирішив писати на сайт саме матеріали, які мені, на думку інших, вдаються найкраще. Бо, як показали час і практика, інформаційні та аналітичні жанри не дались мені. Може й художня публіцистика відвернеться, але про те дізнаюсь лише через рік.

Чудово було б колись мати авторську колонку у якомусь провідному інтернет-виданні країни. А зараз хотілось би її мати хоча б на сайті кафедри журналістики, реклами та PR-технологій :).

Олег Магльований, 3-Ж



Коментарі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи: